Григорій Гришкан

офіційна сторінка

Біографія

Гришкан Григорій Олександрович народився 23 жовтня 1981 року в м. Красноармійськ, Донецької області. Пологи були дуже важкими, внаслідок чого сталася родова травма, удушення пуповиною, 25-ти хвилинне кисневе голодування і крововилив у мозок. В результаті був поставлений страшний діагноз - ДЦП (дитячий церебральний параліч).

Перші кроки хлопчик зробив в 2,5 роки, коли перебував на лікуванні у Москві після сьомого сеансу голковколювання. У звичайну школу батьки не ризикнули віддати Григорія, і вибір припав на користь спеціалізованої школи інтернату для дітей з порушенням опорно-рухового апарату №5 м. Донецька. Провчившись у цьому навчальному закладі майже 7 років, батьки перевели Григорія у звичайну школу, яку він закінчив без єдиної трійки. А ще у віці 9-ти років наш герой почав писати вірші. Перші твори йому приходили уві сні, і прокинувшись, він намагався їх записати.

Закінчивши школу, Григорій вступив до Донецького економічного технікуму на спеціальність «Фінанси». Після закінчення технікуму Григорій був прийнятий в Красноармійський водоканал у виробничо-технічний відділ на посаду «Оператора ПК». У тому ж 2003 році Гришкан вступив на третій курс Донецького Національного університету економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського, який закінчив з відзнакою в лютому 2007 року.

Після отримання диплома про вищу освіту Григорій вирішив підкорити столицю Донбасу - м. Донецьк. Не допрацювавши 40 днів до чотириріччя, він розраховується зі свого першого місця роботи і їде в Донецьк. Оббігавши особисто за місяць близько 150 підприємств, поспілкувавшись з керівниками, він зрозумів, що в Україні люди з обмеженими фізичними можливостями НІКОМУ НЕ ПОТРІБНІ!!! Максимум, що було запропоновано хлопцю, так це надати свою трудову книжку без фактичного виходу на роботу та довідку про наявність групи інвалідності. За це роботодавець пропонував Григорію 250 гривень на місяць.

Повернувшись додому, Григорій встав на облік в Красноармійський центр зайнятості. Через півроку безуспішних пошуків роботи, він влаштовується брошурувальником в ТОВ Шахтоуправління «Покровське». У його посадові обов'язки входить клеєння 20 конвертів на місяць за мінімальну заробітну платню в домашніх умовах. Клей і папір видавали на шахті.

Йшов 2008 рік. У цей момент несподівано прийшов порятунок - його найкращий друг з часів навчання в технікумі Андрій Орєхов замовив слівце на фірмі, в якій він працював, і Григорій був прийнятий економістом відділу постачання. Але пропрацювавши там трохи більше трьох років, хлопець змушений був піти, оскыльки керівництву він був потрібен лише для того, щоб закрити обов'язкову квоту по інвалідам.

І Григорій залишається знову без роботи. І знову настає щоденна боротьба, щоденні походи до керівників. Одного разу, отримавши направлення з міського фонду зайнятості на вільну вакансію, Гриша поїхав в компанію, якій був потрібен економіст. У відділі кадрів у нього взяли напрямок з центру зайнятості, в якому відразу ж поставили відмітку про те, що кандидат не підходить на дану посаду, навіть попередньо не поспілкувавшись. На питання Григорія, а чому з ним навіть ніхто не поспілкувався, йому відповіли, що їм потрібно виключно дівчина.

Але незабаром після цього Григорію знову посміхнулася удача, і його запросили працювати в Куйбишевську податкову інспекцію м. Донецька. І, витрачаючи щодня на дорогу в обидва кінці 5 (!!!) годин, Григорій з радістю їздив на роботу, де його оточував прекрасний колектив. Так тривало до того моменту, поки в Донецьк не прийшла війна. І з липня 2014 наш герой почав шукати роботу в столиці України через Інтернет. Спочатку на його резюме взагалі ніхто не звертав ніякої уваги, але потім все-таки одна з київських фірм провела співбесіду з Григорієм по скайпу. У підсумку, після двох тижнів, йому було дано відмову.

Але, Гришкан не та людина, яка здається. Йому вдалося знайти журналістів у Facebook, які написали про нього статтю, де головним акцентом було те, що хлопець шукає роботу в Києві. Стаття вийшла 22 жовтня 2014 в Інтернеті у виданні «Українська Правда», рівно за день до його 33 дня народження. Йому почали надходити поступово дзвінки, але оплата праці залишала бажати кращого, тому жодну з пропозицій він не наважувався прийняти.

І через два місяці в грудні виходить ще одна стаття, завдяки якій один з київських бізнесменів дізнається про Григорія і пропонує йому приїхати до Києва на співбесіду, запропонувавши йому заробітну плату, яка була вказана в його резюме і повну компенсація оренди житла.

Наш герой не міг у це повірити. Адже коли він шукав роботу, він навіть і припустити не міг, що йому вдасться знайти роботодавця, який запропонує Григорію компенсувати оренду житла. 29 грудня 2014 Григорій отримав нову посаду, якраз під Новий Рік. І зараз, коли Гришкан живе і трудиться в Києві, він ставить перед собою нові, ще більш складні завдання, щоб перевірити себе на міцність, і довести в першу чергу собі, що люди з обмеженими фізичними можливості можуть реалізувати себе у всіх сферах, які їм цікаві.


© 2015 Григорій Гришкан, Усі права захищені.